Цьогоріч під таким гаслом вшановуємо пам’ять жертв Голодоморів 1932-1933 років.
Щорічно у четверту суботу листопада в Україні та світі згадуємо найстрашніший злочин проти українського народу. І тоді, і нині росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал.
Досі не віриться, що в Україні — житниці всієї тодішньої радянської імперії раптово зник хліб і люди залишились без зернини. Осінь 1932 року не відчувала великої біди. Врожай був не гірший ніж в попередні роки. Здали селяни державі продподаток, але раптом оголосили другий, а потім і третій. Почали їздити по селах і забирати все до нитки..
Не можна забути, що без стихії, без засухи, без війни — в самому центрі Європи, в Україні, яка була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей. Пам’ятаймо, що зимою 1932-1933 років помирали в Україні 17 чоловік на хвилину, 25 тисяч щодня. За 10 місяців Україна втратила майже чверть свого населення. Страшна арифметика!
Про штучний Голодомор, як один з найжахливіших способів нищення народу свідчать спогади зібрані в книгах, наукових працях, документах, знято фільми.
Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги.
Голова районної ради Вадим Гоч