Пам’ятка для населення по профілактиці водно-нітратної метгемоглобінемії
Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем (біосферою), де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров’я людини. З ним безпосередньо пов’язане захворювання – водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до 3-х років, летальні випадки від якої реєструються все частіше.
Згідно зі статистичними даними, 75% сільського населення України вживає воду з децентралізованих джерел водопостачання, а саме із громадських та індивідуальних, розташованих на територіях приватних садиб, колодязів (трубчастих або ж шахтних).
Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби, пов’язані з хімічним забрудненням води, серед них і водно-нітратна метгемоглобінемія.
Водно-нітратна метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів і полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові та розвитком цианозу. Групи підвищеного ризику становлять діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, яких вигодовують сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³. Чутливі до нітратів також особи похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.
Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо перших трьох років життя, пов’язаний, насамперед, із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.
Фактором передачі вищезазначеного захворювання може бути овочевий сік, молочна суміш, що готуються на воді, забрудненій нітратами.
Симптоми хвороби у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, вражених цією хворобою, може бути блювання, пронос, збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у немовлят у 7–8% випадків закінчується смертю.
Зазвичай, метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони – це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то, враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові складування, що є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004 — ХП від 24.02.1994 року, ДСанПіНом 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною» та з метою покращення якості питної води із колодязів рекомендуємо застосувати наступні заходи:
- Інформувати населення про заборону вживання для потреб харчування питну воду із колодязів (криниць, свердловин тощо), в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50,0 мг.дм.куб.), а також не використовувати її для приготування сумішей в дитячому харчуванні;
2. Забезпечення якісною питною водою в достатній кількості дітей віком до 3-х років, які споживають питну воду з нецентралізованих джерел водопостачання (колодязі та каптажі джерел);
3.Використовувати для споживання воду із альтернативного джерела водопостачання лише гарантованої якості, для харчування дітей віком до 3- ох років використовувати бутильовану воду, яка має позитивний висновок Державної санітарно – епідеміологічної експертизи;
- У разі наявності на присадибних територіях, на відстані менше 20 м від джерела водопостачання, джерел забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, мінеральні добрива, надвірні туалети, тощо) — здійснити їх ліквідацію;
- Забезпечити навколо колодязя «глиняний замок», а при його відсутності – обладнати його глибиною 2м та шириною 1м із добре змішаної і пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку;
- Поновити відмостки, а при їх відсутності — встановити наступним чином, зокрема, виконати кам’яним або цегляним мощенням, забетонувати або заасфальтувати в радіусі 2м та уклоном 0,1м;
- Встановити огорожу (у випадку її відсутності) у радіусі 2м для обмеження доступу тварин, птахів;
- Обережно застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;
- З метою захисту колодязів від поверхневих стоків встановити перехоплюючі канали з відводом стоків на прилеглу територію;
- Щорічно проводити планово- профілактичні заходи: відкачування води із колодязя, очищення та дезінфекцію;
10. Після проведення очищення колодязя і дезінфекції води в ньому, звернутися до акредитованої лабораторії для проведення лабораторного дослідження води;
11. У тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращилася, використовувати її для питних потреб забороняється; - Пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність на 39—86%.
Лозівське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Харківській області