ЛОЗІВСЬКА РАЙОННА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ХІХ сесія VІ скликання
Р І Ш Е Н Н Я
Від 14 березня 2012 року м. Лозова
Про затвердження Редакційного
статуту Лозівської радіокомпанії
Керуючись ст.57 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, районна рада
В И Р І Ш И Л А :
- Затвердити Редакційний статут Лозівської радіокомпанії, що додається.
- Призначити від Лозівської районної ради до складу Редакційної ради Лозівської радіокомпанії депутата Луцьковську Анжелу Велівну.
- Взяти до уваги, що відповідно до рішення районної ради від 14.03.2012 року „Про затвердження змін до Статуту Лозівської радіокомпанії” втратило чинність рішення Лозівської районної ради від 28 березня 2007 року „Про затвердження Редакційного статуту та внесення змін до Статуту Лозівської радіокомпанії” (ХІІІ сесія V скликання).
Голова районної ради І.Нестєров
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Лозівської районної ради
від 14 березня 2012 року
(ХІХ сесія VI скликання)
РЕДАКЦІЙНИЙ СТАТУТ
ЛОЗІВСЬКОЇ РАДІОКОМПАНІЇ
м. Лозова
2012 рік
- ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ТВОРЧИЙ КОЛЕКТИВ
1.1. Цей Редакційний статут Лозівської радіокомпанії (далі – Радіокомпанія) розроблено на основі та відповідно до Закону України „Про телебачення і радіомовлення” та інших нормативно-правових актів України.
1.2. Творчий коллектив Радіокомпанії утворюють всі журналісти, які працюють в Радіокомпанії на основі трудового договору (контракту, угоди) або на позаштатних засадах.
1.3. Творчий колектив Радіокомпанії має право відстоювати інтереси журналістів та здійснювати контроль за дотриманням їхніх прав, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність телерадіоорганізації.
1.4. Журналістами Радіокомпанії є працівники, які беруть участь у збиранні чи одержанні інформації, підготовці її до розповсюдження або виконують редакційно-посадові службові обов’язки відповідно до професійних назв посад журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України.
1.5. Журналіст Радіокомпанії має право:
- брати участь у зборах творчого колективу, вносити пропозиції щодо розгляду ними питань;
- пропонувати кандидатури до складу редакційної ради, бути обраним до її складу;
- звертатися до редакційної ради щодо порушень прав журналістів, вимог щодо заборони цензури і втручання у творчу діяльність, порушень редакційного статуту;
- інші права, які випливають із цього статуту, установчих документів, укладеного ним з радіокомпанією трудового договору та законодавства.
1.6. Журналіст Радіокомпанії зобов’язаний:
- дотримуватися програмної концепції Радіокомпанії, керуватися її статутом;
- перевіряти достовірність одержаної ним інформації;
- не допускати поширення інформації, поширення якої заборонено законодавством;
- не використовувати своє службове становище у власних інтересах або в інтересах інших осіб, з якими він знаходиться в особистих, фінансових або договірних відносинах;
- виконувати інші вимоги, які випливають із цього статуту, установчих документів, укладеного ним з радіокомпанією трудового договору та законодавства.
1.7. Власник Радіокомпанії не має права втручатися у творчу діяльність Радіокомпанії в інший спосіб, ніж через внесення змін до даного Редакційного статуту Радіокомпанії.
- ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ, ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ РЕДАКЦІЙНОЇ РАДИ РАДІОКОМПАНІЇ
2.1. З метою забезпечення дотримання законодавства про засоби масової інформації та положень цього Редакційного статуту створюється і діє Редакційна рада Радіокомпанії . Редакційна рада складається з двох членів, половина з яких призначається власником радіокомпанії (або уповноваженим ним органом), а інша половина обирається творчим колективом Лозівської радіокомпанії на його зборах. Термін повноважень членів Редакційної ради складає 5 (п’ять) років.
2.2. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний призначити своїх представників у Редакційній раді протягом семи днів з дня затвердження цього статуту. Власник або уповноважений ним орган має право в будь-який час замiнити свого представника, сповiстивши про це iнших членів Редакційної ради.
2.3. Члени Редакційної ради, які обираються творчим колективом, затверджуються загальними зборами (конференцією) творчого колективу. Власник Радіокомпанії створює умови для проведення загальних зборів (конференції) творчого колективу в робочий час, зокрема, надає приміщення та забезпечує можливість присутності всіх журналістів Радіокомпанії.
2.4. Порядок проведення зборів (конференції), висування кандидатур та підрахунку голосів визначається їх учасниками та оформлюється протоколом. Представники творчого колективу в Редакційній раді вважаються обраними, якщо за них проголосувало більше половини членів творчого колективу, присутніх на загальних зборах (конференції). У разі, якщо було висунуто більше, ніж по одній кандидатурі на місце, проводиться рейтингове голосування і обраними вважаються ті кандидатури, які одержали більше голосів. Відомості щодо обрання кандидатур членів Редакційної ради оформлюються протоколом і передаються власнику або уповноваженому ним органу.
2.5. Повноваження Редакційної ради:
— контроль за дотриманням журналістами Редакційного статуту;
— контроль за дотриманням прав журналістів, вимог щодо заборони цензури та втручання у творчу діяльність радіокомпанії ;
— внесення на розгляд органів управління Радіокомпанії питання про відсторонення від керівництва Радіокомпанією або її окремими підрозділами осіб, які порушували Редакційний статут та/або вимоги законодавства щодо прав журналістів, заборони цензури і втручання у творчу діяльність Радіокомпанії, про призначення службового розслідування і звільнення цих осіб відповідно до закону в разі підтвердження наявності зазначених порушень;
— ініціювати внесення змін до Редакційного статуту;
— звертатися до органів управління Радіокомпанії з вимогами щодо надання інформації з питань, які відносяться до повноважень Редакційної ради;
— розглядати листи та звернення слухачів щодо змісту і технічної якості відповідних програм або передач, вносити пропозиції органам управління Радіокомпанії щодо прийняття або відхилення надісланих пропозицій та зауважень.
2.6. Редакційна рада обирає зі свого складу Голову Редакційної ради, на якого покладається організація засідань Редакційної ради. Власник Радіокомпанії зобов’язаний створити умови для проведення засідань Редакційної ради в робочий час, зокрема надати приміщення та забезпечити можливість присутності всіх членів Редакційної ради.
2.7. Чергові засідання Редакційної ради проводяться не рідше ніж один раз на рік. Позачергові засідання проводяться на вимогу її члена. Засідання Редакційної ради вважаються повноваженими, якщо на них присутні більше половини її членів. Голова Редакційної ради повинен ознайомити членів Редакційної ради з порядком денним не пізніше ніж за день до засідання. Член Редакційної ради має один голос. Рішення Редакційної ради приймаються більшістю голосів.
2.8. Повноваження члена Редакційної ради припиняється:
— після закінчення 5-річного терміну;
— у разі відкликання його власником Радіокомпанії або уповноваженим ним органом, якщо такий член Редакційної ради призначався власником або уповноваженим ним органом;
— у разі відкликання його загальними зборами журналістів Радіокомпанії, якщо такий член Редакційної ради обирався загальними зборами журналістів;
— у випадку добровільного складання повноважень члена Редакційної ради;
— у випадку припинення трудових або інших відносин члена Редакційної ради з Радіокомпанією.
2.9. Повноваження Голови Редакційної ради припиняються:
— у випадку припинення його повноважень як члена Редакційної ради;
— у випадку добровільного складання ним повноважень Голови Редакційної ради;
— у випадку його відкликання Редакційною радою.
2.10. Члени Редакційної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
- ВИМОГИ ДО СТВОРЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
3.1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОЧНОСТІ, ОБ’ЄКТИВНОСТІ, НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ ТА ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ
Факти, які подаються користувачу Радіокомпанією, повинні точно відповідати реальним подіям чи даним. Використання прямих цитат, їх фрагментів чи уривків тексту не повинне спотворювати зміст висловлювання, тези чи контексту.
Умисне перекручення чи спотворення фактів є неприпустимим так само, як і маніпулювання фактами (неповний виклад, замовчування, невиправданий наголос, псевдосенсаційність). Застосовані відео-, аудіо- та фотоматеріали або інші ілюстрації не повинні розходитися зі змістом інформаційного повідомлення.
Будь-яка інформація, яку подає Радіокомпанія, повинна бути гарантовано точною, тому що попередньо була серйозно, прискіпливо зібрана, оброблена і подана. Стандарт вимагає від співробітників докладати щоразу максимум зусиль для перевірки кожної інформації.
Під час пошуку інформації Радіокомпанія повинна докладати всіх можливих зусиль для того, щоб отримати її самостійно від першоджерела. І лише якщо це не можливо, отримувати її від тих, хто, в свою чергу, отримав її від першоджерела. Інформація про особу, висловлена третьою особою, має бути перевірена як у джерела інформації, так і в особи, про яку йдеться.
Повідомляти про подію, яку не бачили на власні очі відповідальні співробітники редакції, або ж про факти, відомі лише зі слів сторонньої особи, слід лише перевіривши їх щонайменше ще у двох джерелах інформації. Якщо йдеться лише про попередні дані, і ця інформація є надзвичайно суспільно значимою, слід обов’язково загострювати увагу користувачів Радіокомпанії на цій обставині. Таку інформацію можна давати лише у надзвичайних випадках.
Особливо ретельно слід перевіряти такі аспекти інформації:
— повідомлення про лихо з людськими жертвами (кількість жертв, постраждалих і зниклих без вісти);
— повідомлення про смерть конкретної людини, про списки загиблих чи зниклих без вісти;
— імена, прізвища і особові назви;
— цифри, особливо коли вони є принциповою частиною новини;
— виняткові поняття, тобто усе, що починається зі слів „уперше”, „востаннє”, „безпрецедентно”, „найбільший”, „найменший” та подібні.
Особові імена і назви ретельно перевіряються за словником, картою чи атласом – для правильного написання у титрах і вимови в ефірі. Якщо така перевірка є неможливою, слід консультуватися з фахівцями у кожній конкретній галузі. Складні професійні теми потрібно висвітлювати після консультацій з людьми, які є фахівцями у цій галузі та мають авторитет серед колег і у суспільстві та незаплямовану особисту і ділову репутацію.
Інформаційні редакції Радіокомпанії обов’язково представляють позиції усіх сторін конфлікту або неоднозначного, спірного питання.
Радіокомпанія прагне представляти різні точки зору одразу в межах одного сюжету чи випуску новин. У разі, якщо оперативно неможливо взяти коментар однієї зі сторін, щоб представити її точку зору в межах одного сюжету чи випуску, редакція має докласти зусиль для того, щоб викласти цю точку зору, принаймні, в наступному випуску чи наступного дня. У цьому випадку обов’язково слід загострювати увагу споживача інформаційного продукту на тому, що є різні точки зору на проблему, а також повідомити причину, з якої поки що не вдалося взяти коментар певної сторони, і повідомити, коли цей коментар може бути оприлюднений.
Якщо особа, про яку йдеться, відмовляється коментувати ситуацію – Радіокомпаніямає поінформувати про цей факт громадськість. У випадку, якщо з особою зв’язатися не вдалося, Радіокомпанія повинна разом з виходом в ефір сюжету оголосити про свою готовність представити також і позицію іншої сторони конфлікту.
При висвітленні конфліктів чи спірних питань журналісти мають докласти також зусиль до знаходження нейтрального експерта, “третейського судді”. При цьому громадськість має чітко розуміти, чому саме ця людина коментує ту чи іншу подію, чи має цей коментатор достатній експертний рівень, і чи ця людина не є стороною, зацікавленою в конфлікті.
Журналісти мають об’єктивно, неупереджено та безсторонньо висвітлювати спірні теми у випусках новин та інших програмах, особливо коли обговорюються проблеми державної політики, політичні або суспільні конфлікти. Журналісти не мають права висловлювати власні думки про поточні події чи питання державної політики в інформаційних програмах.
Як штатні, так і позаштатні співробітники, що працюють у випусках новин чи інформаційних програмах, не повинні мати жодних сторонніх інтересів чи зобов’язань, які могли б завдати шкоди репутації компанії чи взаємній довірі між Радіокомпанією та її аудиторією в тому, що стосується неупередженості, справедливості та чесності. Журналісти при підготовці та розповсюдженні інформації не повинні діяти в інтересах родичів чи інших близьких людей чи осіб, з якими вони пов’язані в силу фінансових, сімейних, романтичних, побутових та інших обставин. Якщо журналіст не може безсторонньо та неупереджено виконувати свою роботу, він повинен відмовитися від завдання.
3.2. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ ОСОБИ
Конфіденційна інформація – це інформація, яка належить фізичним і юридичним особам та розповсюджується за їхнім бажанням. Особа сама визначає, яка інформація про неї є конфіденційною. Конфіденційна інформація є інформацією з обмеженим доступом; вона може бути оприлюдненою лише за згодою особи, якій належить, або у випадку, якщо вона є суспільно значимою.
Журналіст не має права збирати конфіденційну інформацію, порушуючи закон. Журналіст не може нести відповідальність за поширення конфіденційної інформації, якщо він не знав про її конфіденційність та отримав її у законний спосіб.
Якщо інформація стосується приватного життя, то найкращим захистом від подальших претензій є згода особи на оприлюднення інформації. Надання інформації журналісту ще не означає згоди на її поширення. Журналісту доцільно подбати про фіксацію бодай на камеру згоди особи на поширення інформації. Згода особи на розголошення обставин приватного життя шляхом повідомлення в ефірі Радіокомпанії повинна бути виражена чітко і недвозначно.
Листи, телеграми та інша кореспонденція можуть бути використані лише за згодою адресата та особи, яка їх направила. У випадку, коли кореспонденція стосується особистого життя іншої фізичної особи, для їх використання потрібна згода такої особи, або – у разі смерті – згода близьких родичів.
Ознайомлення з особистими паперами фізичної особи та їх використання, зокрема шляхом обнародування інформації і даних, які вони містять, допускаються лише за згодою фізичної особи, якій вони належать. Якщо особисті папери фізичної особи стосуються особистого життя іншої особи, для їх використання потрібна також згода цієї особи, а у разі її смерті – зазначених фізичних осіб, особисті папери можуть бути використані лише за згодою дітей померлого, вдови (вдівця), а якщо їх немає, — батьків, братів та сестер.
Приватна та конфіденційна інформація може та має бути оприлюдненою, якщо є переважаючий суспільний інтерес до такої інформації. Суспільний інтерес слід розуміти не лише як бажання громадськості знати інформацію, але й з точки зору цінності інформації для суспільства за умов демократії.
Радіокомпанія виходить з того, що оскільки політики і чиновники свідомо обрали собі саме такий вид занять, який має контролюватися громадою, вони, таким чином, дали згоду на зняття певних обмежень з висвітлення їхнього приватного життя. Однак політики та громадські діячі також мають право на приватне життя. Інформація про приватне життя цих осіб може повідомлятися лише зі згоди останніх, а також, якщо їх поведінка є протиправною або дає підстави для порушення суспільно важливих питань.
Особу, до якої журналіст звертається за коментарем або у якої бере інтерв’ю, слід попереджати про те, що отримана від неї інформація та відеозапис можуть бути використані у передачі, що передаватиметься в ефір.
3.3. ВИСВІТЛЕННЯ НАСИЛЬСТВА ТА ЗАХИСТ
СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ
Висвітлення катастроф, наслідків злочинів, надзвичайних пригод чи воєнних дій відбуваються дуже обережно, уникаючи зайвого натуралізму та крупних планів.Радіокомпанія взагалі не показує сцени реального страждання, реальні тортури і страту, а також сцени знущання з тварин. Журналісти Радіокомпанії не беруть і тим більше не оприлюднюють інтерв’ю з людьми, які перебувають у шоковому стані. Винятком з цього правила може бути лише пошук суто фактажної, надзвичайно суспільно важливої інформації, яку в інший спосіб отримати неможливо.
Радіокомпанія не пропагує, тобто не показує у привабливому світлі, нездоровий спосіб життя (паління, пияцтво, наркоманію тощо) чи антисоціальну поведінку (це ж стосується і висвітлення кримінальної тематики).
3.4. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗЛОЧИНИ ТА ПРАВОПОРУШЕННЯ
При висвітленні кримінальної та правоохоронної тематики журналісти Радіокомпанії на всіх етапах докладають усіх зусиль до неупередженого ставлення до підозрюваних, обвинувачених, підсудних, оскільки лише вирок суду дає підставу назвати людину винною у скоєнні злочину. Журналісти мають докладати всіх можливих зусиль, щоб кожного разу озвучувати точку зору підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а в разі неможливості це зробити – принаймні, точку зору його родичів чи адвокатів.
Подаючи результати розслідування до винесення вироку, потрібно чітко і недвозначно вказувати, що це результати слідства, позиція прокуратури чи позиція адвокатів, уникаючи при цьому ситуації, коли факти подаються як доконані і доведені.
Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути повідомлено лише в разі набрання законної сили обвинувачувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також за її згодою. Ім’я особи може бути розкрите, якщо ця інформаціє має суттєвий суспільний інтерес, наприклад, коли мова йде про антикорупційні розслідування проти вищих посадових осіб.
Оприлюднення імен живих потерпілих від злочину, особливо коли йдеться про злочини, пов’язані з насильством проти дітей чи з сексуальним насильством, може відбуватися лише за згодою потерпілого (або його законного опікуна чи піклувальника). У разі, коли особа звинувачує когось у скоєнні проти неї злочину, однак кримінальна справа щодо цього не порушена, Радіокомпанія поширює таку інформацію разом з іменем потерпілої особи.
3.5. ІНФОРМАЦІЯ ПРО РІЗНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ
(національні та сексуальні меншини, релігійні групи, хворих та інвалідів)
Співробітники Радіокомпанії виключають у своїй роботі і повсякденному житті ідеї ксенофобії, націоналізму, дискримінаційного ставлення до будь-кого за будь-якою ознакою. Журналісти мають завжди виявляти толерантність до кожної людини та висловлюваних нею ідей, не допускати упередженості у зв’язку з соціальним статусом людини, її професією чи родом занять, партійною (груповою), расовою, етнічною чи національною належністю, місцем проживання, способом життя, системою особистих переконань, сексуальною орієнтацією, зовнішнім виглядом та фізичними вадами.
У матеріалах Радіокомпанії вказувати на чиюсь національність, расу, віросповідання, стать, мову спілкування, походження чи політичні уподобання можна лише тоді, коли вони є необхідною складовою частиною новини, і коли це не викликає заперечень тієї людини, про яку йдеться. Недоречно вказувати, наприклад, національність, повідомляючи про особу правопорушника (навіть не подаючи ім’я особи), оскільки споживачі інформації можуть припустити, що всі представники цієї нації скоюють такі ж правопорушення.
Радіокомпанія повинна обережно ставитися до вживання термінів, які можуть бути образливими для певних груп населення, включно з термінами, які позначають цю групу.
3.6. ЗАХИСТ ДІТЕЙ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО РОЗПОВСЮДЖУЄТЬСЯ РАДІОКОМПАНІЄЮ
Журналісти мають запобігати обнародуванню матеріалів, які можуть спричинити суттєву шкоду особистості неповнолітніх або їх нормальному розвитку, якщо тільки така інформація не міститься у новинах чи репортажах з місць подій у обсязі, що виправдовується інформаційною метою, а при розповсюдженні інформації, спеціально спрямованої на дитячу та підліткову аудиторію, необхідно враховувати інтереси підростаючого покоління та їх потреби у сприятливому середовищі для формування належних умов соціального, духовного, морального, психічного й фізичного розвитку.
Радіокомпанія не може розповсюджувати, а також анонсувати програми та передачі, які можуть зашкодити фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва. Всі програми повинні бути придатні для загальної аудиторії, у тому числі для дітей.
3.7. ПЕРЕВІРКА ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, ОДЕРЖАНОЇ ВІД ТРЕТІХ ОСІБ. ЗАХИСТ ДЖЕРЕЛ
Інформація, яку подає своїм користувачам Радіокомпанія, повинна завжди мати авторитетне джерело походження (у тому числі – авторитетне саме для конкретної новини). Крім того, на джерела потрібно посилатися чітко і недвозначно, щоб користувачі могли зрозуміти, чия позиція висвітлюється. Інформацію завжди слід отримувати з першоджерела (лише якщо це об’єктивно неможливо – з того джерела, яке стоїть найближче до оригіналу). Що більш сенсаційна новина, то важливіше посилання на авторитетне джерело інформації.
Факти потрібно піддавати перехресній перевірці, щонайменше з двох джерел. Додаткової перевірки потребують також і факти, отримані від публічної особи, особливо від політиків. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор. Інформацію з Інтернету потрібно обов’язково піддавати додатковій перевірці.
Журналіст і редакція мають право не розкривати своїх джерел інформації. Інформацію з посиланням на анонімне джерело можна давати, коли збігаються такі обставини: інформація є суспільно значимою, джерело є безумовно компетентним стосовно характеру інформації, редакція переконана в добросовісності джерела, джерело з вагомих причин не хоче, щоб його ім’я було оприлюднене.
Рішення про допустимість посилання на анонімне джерело ухвалює редактор. Слід пам’ятати, що посилатися на анонімні джерела можна лише тоді, коли людина погоджується на інтерв’ю, якщо її обличчя або фігура, або голос не можуть бути впізнані. У разі, якщо інформація є суспільно значимою, таке інтерв’ю може бути розміщено в ефірі.
Особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов’язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов’язана робити посилання на таке джерело.
3.8. ДОТРИМАННЯ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ
Використання твору, створеного іншою особою, можливе лише за згоди автора або особи, яка має авторське право, з виплатою належної авторської винагороди. Без згоди автора відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права”, але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, використання допускається у виключному переліку випадків:
- використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
- використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, у якості ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення;
- публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
- відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
- передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою.
Журналіст є автором лише тих матеріалів, які він створив власною творчою працею, які є оригінальними і унікальними і мають ознаки твору, що охороняється законом. Матеріал, створений на основі загальнодоступних фактів, джерелами яких є нормативні акти, повідомлення ЗМІ, чутки тощо, який містить виклад подій, текст якого відповідає стилістиці інформаційного жанру, не містить образних, метафоричних та метонімічних чи оригінальних мовних оборотів, не є творчим, не вважається авторським і кваліфікується як редакційна інформація.
3.9. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, БЛОКИ ТА
ПОЛІТИКІВ ПІД ЧАС ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ ТА
ПОЗА ЙОГО МЕЖАМИ
Головним орієнтиром діяльності Радіокомпанії під час виборів є забезпечення права громадян на інформований, свідомий вибір. Всі кандидати, партії та блоки мають рівні можливості на доступ до засобів масової інформації.
Журналіст, який став кандидатом, може з’являтися в ефірі Радіокомпанії лише у якості кандидата, а не у якості журналіста.
Право на відповідь кандидатам та іншим учасникам виборчого процесу повинно надаватися максимально швидко.
Радіокомпанія при оприлюдненні результатів опитувань громадської думки повинна щонайменше поширити таку інформацію: ідентифікувати організацію, що проводила опитування, організацію чи партію, що замовила та сплатила за проведення опитування, застосовану методологію, розмір вибірки, розмір похибки і дату проведення опитування. Крім того, доцільно повідомити, що опитування вказує на стан громадської думки лише на момент його проведення.
3.10. ВИМОГИ ДО РЕКЛАМИ ТА СПОНСОРСТВА
Всі рекламні матеріали мають бути спеціально позначені і розміщені згідно з законодавством. Забороняється спонсорування новин, телерадіопрограм та передач, які висвітлюють політичні події чи проблеми. Спонсори не мають права впливати на час і зміст телепрограм та передач або їх частини, а також втручатися у професійну діяльність Радіокомпанії та її працівників.
Неприпустимим є одержання журналістами винагороди від осіб, щодо яких вони поширили інформацію, одержання від них товарів чи послуг безоплатно або за пільговими цінами; журналісти мають також ухилятися від проявів надмірної гостинності з боку таких осіб в тому числі – після створення передачі.
- ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1. Редакційний статут затверджує власник Радіокомпанії або уповноважений ним орган.
4.2. Даний Редакційний статут набирає чинності з дня його затвердження.
4.3. Цей Редакційний статут підлягає оприлюдненню.
4.4. Копія Редакційного статуту протягом семи днів з часу його прийняття або внесення змін до нього надсилається Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.
Заступник голови районної ради В. Воскобойников